Ease Reading-Find Your Next Favorite Book

Hot Search

The History of the Siege of Lisbon

josé saramago

... Show More
"If proofreaders were given their freedom and did not have their hands and feet tied by a mass of prohibitions more binding than the penal code, they would soon transform the face of the world, establish the kingdom of universal happiness, giving drink to the thirsty, food to the famished, peace to those who live in turmoil, joy to the sorrowful ... for they would be able to do all these things simply by changing the words ..." The power of the word is evident in Portuguese author José Saramago's novel, The History of the Siege of Lisbon. His protagonist, a proofreader named Raimundo Silva, adds a key word to a history of Portugal and thus rewrites not only the past, but also his own life.

Brilliantly translated from the Portuguese by Giovanni Pontiero, The History of the Siege of Lisbon is a meditation on the differences between historiography, historical fiction, and "stories inserted into history." The novel is really two stories in one: the reimagined history of the 1147 siege of Lisbon that Raimundo feels compelled to write and the story of Raimundo's life, including his unexpected love affair with the editor, Maria Sara. In Saramago's masterful hands, the strands of this complex tale weave together to create a satisfying whole.

314 pages, Paperback

First published January 1,1989
Literary awards
jarl hellemann -palkinto, 
Places
lisbon, 

This edition

Format
314 pages, Paperback
Published
September 1, 1998 by Mariner Books
ISBN
9780156006248
ASIN
0156006243
Language
English
Characters More characters
  • Raimundo Silva

    Raimundo Silva

    ...

  • Dom Afonso Henriques

    Dom Afonso Henriques

    D. Afonso I de Portugal, mais conhecido por D. Afonso Henriques (Guimarães, Coimbra ou Viseu, ca. 1109 — Coimbra, 6 de Dezembro de 1185) foi o fundador do Reino de Portugal e o seu primeiro rei, com o cognome O Conquistador, O Fundador ou O Grande pela fu...

  • Dr Maria Sara

    Dr Maria Sara

    ...

More editions

About the author

Profile Image for josé saramago

josé saramago

... Show More
José de Sousa Saramago (16 November 1922 – 18 June 2010) was a Portuguese novelist and recipient of the 1998 Nobel Prize in Literature, for his "parables sustained by imagination, compassion and irony [with which he] continually enables us once again to apprehend an elusory reality." His works, some of which have been seen as allegories, commonly present subversive perspectives on historic events, emphasizing the theopoetic. In 2003 Harold Bloom described Saramago as "the most gifted novelist alive in the world today."

https://en.wikipedia.org/wiki/Jos%C3%...

Readers also enjoyed

Community Reviews

Rating(4.2 / 5.0, 99 votes)
5 stars
42(42%)
4 stars
30(30%)
3 stars
27(27%)
2 stars
0(0%)
1 stars
0(0%)
99 reviews All reviews
Profile Image for Kimberly .
CheesyMAL
★ ★ ★ ★ ★
April 16,2025
... Show More
.
.
لم تكن من المفضلات ولكنها بالوقت ذاته لم تكن سيئة، في قصة حصار لشبونة والويلات التي ذاقها المسلمون من الصليبين والبرتغاليين، نقرأ جزء من تاريخ تلك المدينة العريقة التي كان يوماً ما إسلامية من خلال قصة " المصحح " الذي تولى مهمة كتابة الحكاية ونلاحظ هنا أن ساراماغو يطرح احتمالية تزوير التاريخ ! من خلال التعديل والتبديل بالكلمات فقط ! .

أزعجني بالرواية تداخل الحوارات دون تمييز، ذكرني هذا برواية العمى ولكن الفرق في العمى كنت أرى هذا الوضع داعم للحبكة والأحداث أما هنا فقد كانت صفة سلبية .

تُقرأ لا بأس بها .

ماذا بعد القراءة ؟
لم يخلق الله شرًا محضاً وجعل سبحانه وتعالى حتى في أشد أنواع الشر رحمةً وخيرًا كثيراً.

تمت

#أبجدية_فرح 3/5
0 0 Reply
Profile Image for Kimberly .
Polk_
★ ★ ★ ★ ★
April 16,2025
... Show More
Σαραμάγκου στις καλές του.
0 0 Reply
Profile Image for Kimberly .
Arhyth
★ ★ ★ ★ ★
April 16,2025
... Show More
У своїй любові до книг Жозе Сарамаго я зізнавалася вже не раз. Читати його тексти — це насолода якогось особливого й вишуканого ґатунку. Сарамагівський стиль письма неможливо ні з чим сплутати. Довжелезні речення, ще довші, часом кількасторінкові, абзаци, відсутність розділових знаків при прямій мові, неймовірна гра слів, їх звучань та значень — усе це змушує не пробігати текстом, зчитуючи лише вершки для розуміння фабули, а буквально занурюватися у нього. Тож коли у вас немає часу чи можливості забути про все на світі хоча б на півгодини — книгу відкладіть. Або ж змиріться з тим, що, випірнувши з тексту, озиратиметесь і гарячково намагатиметеся пригадати, де ви й куди прямуєте, — саме таке трапилося зі мною кілька разів)))

У романі "Історія облоги Лісабона" — цілих дві повноцінні історії. Навіть три, якщо окремо порахувати історичну книгу, над якою на початку твору працює головний герой — коректор. На її прикладі Сарамаго показує, наскільки відносними є наші знання з історії. Бо навіть свідчення очевидців ніколи не покажуть об’єктивної черговості подій та реальних причиннєво-наслідкових зв’язків, що вже говорити про письмові, писані-переписані, згадки, на які зазвичай і спирається сучасна історіографія. Саме отаким "переписанням" історії і вийшло те, що вчинив коректор, додавши заперечну частку "не" у текст редагованої ним книги. За що, власне, і "поплатився" — однак не таким чином, як можна було б подумати)))

Наслідком цього "хуліганства" стала альтернативна історія облоги Лісабона, яку начебто пише наш головний герой, однак у читача складається враження, що він просто фіксує події, котрі відбуваються самі по собі. Можливо, саме так і з’являються на світ книги, яким віриш? Бо те, що розповів у своєму рукописі коректор, сприймалося мною не менш реально, як і власне його життєва історія — основна фабульна лінія роману.

Головний герой — така собі звичайна сіра людина, яка нічим не вирізняється з натовпу, проживає непомітне життя, виконує рутинну роботу, яку теж не помічають більшість людей. Однак коли читачеві вдається зазирнути у внутрішній світ цього середньостатистичного чоловіка середніх років, відбувається певна метаморфоза. Ні, не з героєм — із читачем, який раптово розуміє, скільки важливого, цікавого й прекрасного може ховатися за позірною звичайністю і сірістю. Навіть — чи й особливо! — тоді, коли сірим і звичайним читач вважає самого себе...

Ще один головний герой є у романі — Лісабон. Прекрасне місто, прогулятися яким запрошує Сарамаго. Обожнюю відчуття, коли, читаючи книгу, ти наче насправді прогулюєшся вулицями, які описує автор, спускаєшся крутими східцями, видираєшся на пагорби, зазираєш у вітрини, насолоджуєшся кавою чи вином, милуєшся старовинними будівлями, слухаєш дзвони, мокнеш під дощем, видивляєшся щось у тумані... Хоч бери, й сміливо позначай на карті Лісабон як місто, у якому вже побувала)))

Ну, й іще один величезний плюс саме цього роману Сарамаго: фінал. Давно я не почувалася такою упевненою в тому, що все у житті буде не просто добре, а — чудово! Чого і вам щиро бажаю)))
0 0 Reply
Profile Image for Kimberly .
Bibg12932
★ ★ ★ ★ ★
April 16,2025
... Show More
In the glowing light of the day and in the rosy spirit of the present calendar week (romance in the air...) I am overwhelmed with positive emotions and declare my ever-growing admiration and respect towards the great Portuguese writer José Saramago (1922-2010) and his golden legacy in terms of his well-known controversial, challenging, and thought-provoking novels.
I am completely and irrevocably absorbed into his works. I am jumping like a mosquito from one book to another, in a very ambitious attempt to read as much as possible, but of course I am not able to because I feel I am not grasping as much as I need in this frenzy and hectic pace, so I take one step or even two back and start anew.
I think I even firmly established my aim when reading Jose Saramago which is: to rediscover the importance and beauty of questioning; to refresh my personal writing style to the level of being able to communicate (verbally and in written) using a vocabulary that is full of savor and rhythm, as if it were not something outside the language, but intrinsic. This is a language like an uninterrupted flow, like a river, a large mass of water that slips heavy, shining, with fast forward rhythm, even if, occasionally, its course is interrupted by cataracts. I have no fear whatsoever (although pragmatically I fear water because of lack of swimming skills) to get immersed fully in this best prose (in my mind’s eyes) and to disappear there for a few days, weeks, months...maybe couple of years
0 0 Reply
Profile Image for Kimberly .
AbelKos-Mos
★ ★ ★ ★ ★
April 16,2025
... Show More
This work is a pocket of 342 pages but is paved by the density of the text. Saramago is stingy with paragraphs; if there are many dialogues, they are never presented with hyphens and are always in a single section. The interventions of successive speakers are best separated by periods and capitals.
A challenge for the reader? Less than it initially appears. The difficulty is only getting used to a different presentation—rather than a way of practicing your cognitive flexibility.
The novel's starting point is an experienced proofreader who has always acted with outstanding professionalism. However, he decides to change a word in the historical story he is editing, and one word can change history.
We will have plenty of reflection on the work of the proofreader and the writer, on historical documentation, within additional touches of humor that make you smile, and even the poetry of a love story. And, of course, there is Lisbon, when it falls into the hands of those Lusitanians who will become the Portuguese.
An exciting and informative read!
0 0 Reply
Profile Image for Kimberly .
Voidgangsta
★ ★ ★ ★ ★
April 16,2025
... Show More
Una città sotto assedio è l'attrazione reciproca tra due persone solo apparentemente diverse. La nascita di una nazione è la lenta ma inevitabile scoperta di un amore; i cittadini troveranno nella nuova patria l'identità che gli amanti sperano di costruire con la loro unione. Il coraggio di un modesto esercito che prosegue nell'assalto nonostante la delusione di un importante aiuto negato è la saggezza di un uomo che abbandona le finzioni, i vizi e le paure di chi non può più sentirsi giovane per poter finalmente essere apprezzato e amato per le verità che lo compongono, i difetti, le differenze che lo rendono unico. E' così che questo libro ci insegna ad essere umili in amore, e coraggiosi negli assedi; a saper far crollare le mura che separano le persone, poveri soldati ed eruditi revisori, raffinate dirigenti di case editrici e concubine al seguito di nobili crociati tedeschi. Come gli assedi e le battaglie militari, i sentimenti devono essere amministrati con saggezza e pazienza, misurando la portata di tutti i gesti, le tattiche e le armi che portano alla conquista della città che è già destinata a diventare la propria capitale; alla conoscenza di una persona verso cui, nonostante gli inutili tentativi di ignorare questi pensieri, intimamente già si sperimentano le parole che potranno farla sorridere e voltare, con mille dubbi e altrettante speranze. E come nella guerra i sopravvissuti sono uomini fragili quanto i morti abbandonati sul campo e nelle fosse comuni, così i sentimenti con i loro vincitori e vinti sono esclusivamente umani, e le divinità in questi affari sono inutili proprio come, da sempre, le immaginiamo.
0 0 Reply
Profile Image for Kimberly .
-Penta-
★ ★ ★ ★ ★
April 16,2025
... Show More
I am no fan of Saramago (I tried to read Blindness and it was so devastating that I don't think I made it more than 20 pages), but a novel about proofreaders! Ahh!! An entire novel by a well-respected writer about the totally weird and nichey world in which I spend all my time?? Ahhh!!!
0 0 Reply
Profile Image for Kimberly .
eners
★ ★ ★ ★ ★
April 16,2025
... Show More
In college I would usually name Saramago as my favorite novelist. His incredibly inventive premises, his books-crossing rumination on the way the flow of time becomes the static representations of history, his dark but gentle representations of the folly of human planning and human ambition.... I find that I have not read one of his books since before his death, somehow, but I'll fix that soon.

I will start by saying that Saramago's signature style is present in full force here - extreme indifference to ordinary rules about sentence and paragraph breaks, leading to vast chunks of texts that look more imposing than they really are. It may not be everyone's thing.

I am not sure that this is a better book than the gorgeous and moving The Stone Raft (though I am confident that both are better than the usual nomination for his best book, Blindness), but I am sure that this is the one that I would recommend to a first time reader. The plot, as you have probably noticed from the main listing here on Goodreads, is about a proofreader tasked with editing a book about the Siege of Lisbon in the Second Crusade, which reclaimed the city from Moorish control. A seemingly passionless middle aged man, an impulsive act of historical vandalism on his part changes the arc of history and his own life, as he suddenly discovers his agency and, to his own surprise, his capacity to love. If you told me a young author had come up with this conceit, I would be very skeptical that it would be pulled off, but it's just beautifully realized here. The intertwining timelines deftly illustrate Saramago's points about history, especially what may be the most consistent lesson in all of his books, the dignity and importance of normal people. It's a beauty, a gem.
0 0 Reply
Leave a Review
You must be logged in to rate and post a review. Register an account to get started.