Αποτελεί τη συνέχεια κατά κάποιο τρόπο του βιβλίου Εύα Λούνα. Η Εύα, στο μοτίβο της Σεχραζάτ από τις Χίλιες και Μία Νύχτες, διηγείται στον σύντροφό της τις ιστορίες που πλάθει εκείνη τη στιγμή με το μυαλό της. Ιστορίες σύντομες αλλά εξαιρετικά διασκεδαστικές που χαρακτηρίζονται κυρίως από μαγικό ρεαλισμό και πραγματεύονται ποικίλα θέματα και σύγχρονα γεγονότα της εποχής της Allende, σατιρίζουν τα πολιτικά τεκταινόμενα, διεισδύουν στον ανθρώπινο ψυχισμό και ζωγραφίζουν νε ανάγλυφο τρόπο τη νοοτροπία των ανθρώπων της εξωτικής Νότιας Αμερικής.

وأنا إلى جانبك أنتظر أن تنهي الرحلة في أعماقك نفسها وتشفى من جراحك القديمة. أعرف أنك حين ترجع من كوابيسك، سنمشي معا يدا بيد، كما في السابق...
قصة "من طين خُلقنا" جميلة و حزينة للغاية و هتفضل في دماغى لكتير قدام

Es hermoso redescubrir a muchos personajes de Eva Luna y encontrarse con estas historias que ella cuenta con esa magia que ya conocimos en el otro libro.
No soy fan de los cuentos cortos pero muchos de ellos me encantaron ⭐️⭐️⭐️⭐️

قصص إيزابيل ألليندي فريدة من نوعها فهي ليست مجرد سطور وكلمات، كل قصة فيها عبارة عن عالم كامل..عالم غني متنوع تبهرك تفاصيله بنضوجها حتى لتشعر في بداية كل منها أنك قد دخلتَ باباً مفتوحاً على السحر والغرابة..
تعجبني لغتها الغنية المتدفقة المعجونة بطبيعة أمريكا اللاتينية، الكلمات التي تفوح منها رائحة الغابات والأزهار والتراب، والسطور التي تركض على ضفاف المياه المتدفقة بين الصخور والأنهار..
بشكل عام أدب إيزابيل ألليندي إضافة ثمينة وجميلة إلى الأدب العالمي

"Оповідки Еви Луни" - це якісь форменні теплі історії про життєві страхіття. Покинуті діти, забуті старі, ґвалтовані жінки, чоловіки-аб'юзери. Підступні політики, шахраї, проститутки, бандити, солдати. Бідність, катастрофи, громадянські війни, революції. Знищені цивілізації і розтоптані уклади. І все це дбайливо зібрано до купи, припасоване одне до одного, просякнуто пахощами шоколаду, ванілі, орхідей, пороху (в обох базових значеннях), крові, віри і любові.

"Оповідки Еви Луни" - це концентрат латиноамериканської літератури двадцятого століття. От що уявляєш, коли тобі кажуть "Латиноамериканська література!" - оте там все і є (хіба що рівень магії нижчий за середній). Звичні для жанру/епохи/місцевості герої, впізнавані сюжети, стандартні поворот��, кліфхенгери і неочікувані розв'язки, знайомі відчуття, емоції і навіть способи їх висловлювання... Якщо читати оповідки по одній-дві та вроздріб - воно, може, не так відчутно. Та коли з цікавості ковтнути махом - можна й захлинутися чужим болем. Дуже поетично висловленим, загорненим у фірмовий папір із усіма лейблами "Натур продукт" і непідробленим сертифікатом якості на додачу. Але все ж таки болем, і все ж таки фірмовим.

"Оповідки Еви Луни" - це майже ідеальне поєднання змісту та форми. Дзвінке, лунке і передбачуване. А помилку із читанням "нав��ростець" я більше не повторю. Для того в Альєнде є романи, а в розмазаному великим текстом вигляді всі ті спецефекти сприймаються легше.

El año pasado leí por primera vez a Isabel Allende y debo decir que me decepciono bastante. No me gusto para nada y la verdad ya no quería leer algo más de ella, pero como tenia este libro pues me dije lo voy a leer.

Bueno este libro son cuentos cortos, y debo de decir que me estaba gustando y pensaba quizá Isabel Allende me guste más en cuentos que en novelas. Mi problema fue como a la mitad del libro, que fue cuando me empezó a aburrir, debido a que las historias ya se me hacían parecidas, creo el libro debió tener menos cuentos (eran 23) y hubiera funcionado muy bien. En cuanto a mis cuentos favoritos los 6 primeros me tenían muy entretenida, el de Una Venganza y Un camino hacia el norte (que me pareció muy triste).

شهية جدا.

بعد قراءتي لهذه المجموعة القصصية , تغيرت ألليندي في ذهني .. لقد أعجبت بها كروائية لا ككاتبة قصص قصيرة .. غاب عن القصص عنصر المفاجأة وعنصر التأمل الذي تستدعيه نهايات القصص القصيرة عادةً ..
كان فحوى بعض القصص صادماً , أعجبتني فقط القصة الأخيرة والمعنونة بـ " من طينٍ خُلقنا " , هذه القصة فقط جعلتني أتأمل ..
دور ألليندي المتقمص كشهرزاد لم يكن موفقاً في رأيي !

In the Prologue to this wonderful collection, Eva Luna's lover urges her to "...tell me a story. Tell me a story you have never told anyone before. Make it up for me." And Eva, Scheherezade-like, complies with twenty-three short, vivid tales that are each more exquisite than the last. The stories are sensual and richly descriptive, and they deal with eternal themes: greed, revenge, the memories of first love suppressed, aging, death. They're written in the "magic realism" style of Gabriel Garcia Marquez, but through eyes that are unmistakably a woman's. My favorites: "The Little Heidelberg", about El Capitan, who wordlessly loved his dancing partner for 40 years before proposing marriage; "And Of Clay We Are Made", a tragic tale simply told; "Toad's Mouth"; a delightfully erotic tale of prostitutes and sheep-herders in the cold south country; "Walimai", about... well, you have to experience these stories for yourself. They are stories for reading aloud, over a glass of wine.

Trovo difficoltà a leggere la scrittrice, anche se questo libro fa un po’ l’eccezione. Le narrazioni di Isabel Allende sono molto legate alle sue origini cilene: tra finzione e realtà i suoi libri sono un susseguirsi di racconti che in maniera cronologica hanno narrato la storia del luogo dov'è nata. Per cui se il lettore non conosce gli eventi accaduti in passato di conseguenza avrà difficoltà nel capire i diversi periodi trascorsi fra un libro e l’altro.

Quello che mi ha stupito di questo libro fu perché venne reputato "un’opera di buona qualità": con la premessa che da Isabel Allende si può solo imparare, do più credito nell'unione del popolo latinoamericano dove la stessa comunità di persone tende dar valore al proprio luogo di appartenenza. Quindi l'argomento e la sua reputazione di un "lavoro di buona qualità" si conseguì anche perché il libro fa parte di una collezione di racconti latinoamericani.

Per l’autrice cilena Isabel Allende il libro si può riferire a uno dei più noti. E’ un libro pieno di aneddoti: parla del femminismo femminile; racconta della povertà delle persone del luogo. Tutte storie che potrebbero essere interpretate come un omaggio voluto per le persone che vivono in latinoamerica
Lungo il racconto del libro c'è questo personaggio chiamato Eva Luna: nella narrazione del libro Eva Luna è una persona che racconta questioni molto vicine all'America Latina.
Tuttavia gli argomenti che Eva Luna racconta sono neutri, senza preferenze. Ed è una circostanza evidenziata dalla professionalità che l’autrice ha saputo collocare nella scrittura del libro: probabilmente la reputazione del libro come "un’opera di buona qualità" potrebbe funzionare dal punto di vista di un pensiero unificato.

- لأني أحبّك يجرحني الماءُ
والطرقاتُ إلى البحر تجرحني
والفراشةُ تجرحني
لأني أحبّك يجرحني الظلّ تحت المصابيح،
يجرحني
طائرٌ في السماء البعيدة،
عطر البنفسج يجرحني
أوّلُ البحر يجرحني
آخِرُ البحر يجرحني ...

تبدأ ألليندي قصصها باستعارة لا لزوم لها من "ألف ليلة وليلة"، تلك القصص التي تعتبر من أولى أعمال الليندي الأدبية.
تدور القصص جميعها حول المرأة ضمن مختلف الظروف وبمختلف شخصياتها ومعاناتها وتقلباتها طبعاً ضمن البيئة اللاتينية التي اعتدنا عليها.
بالنسبة لي كانت القصص جيدة وبعضها كان رائع، لتنضم الليندي ببراعة إلى قائمة الكتّاب اللاتينيين العمالقة، والتي تخبئ لي أعمال روائية أعظم من هذه القصص حسب ما هو سائد عنها.