Дуже еротична книжка. А якщо читати ввечері в плацкартному вагоні, то взагалі, спонукає утворювати нові контакти.
Раніше мені б дуже сподобалась і мова авторки, як все сплітається, але зараз у такому для мене забагато красивостей.

Es hermoso redescubrir a muchos personajes de Eva Luna y encontrarse con estas historias que ella cuenta con esa magia que ya conocimos en el otro libro.
No soy fan de los cuentos cortos pero muchos de ellos me encantaron ⭐️⭐️⭐️⭐️

وأنا إلى جانبك أنتظر أن تنهي الرحلة في أعماقك نفسها وتشفى من جراحك القديمة. أعرف أنك حين ترجع من كوابيسك، سنمشي معا يدا بيد، كما في السابق...
قصة "من طين خُلقنا" جميلة و حزينة للغاية و هتفضل في دماغى لكتير قدام

23 cuentos componen esta obra, y creo que me gustó el hecho de haber leído primero Eva Luna y luego éste ya que justamente los cuentos tratan de varios personajes del libro principal Eva Luna.
De los Cuentos hay algunos que si se nota que son parte de la historia principal, pero hay otros totalmente nuevos. Y a mi parecer el último es algo mas que un cuento...

Vida interminable, Walimai, la mujer del juez, un camino hacia el norte y cartas de amor traicionado.

وليس كمثل ايزابيل من يعيد لنا نهم القراءة..فلنستنجد بها !

The whole time I was reading this I kept hearing Rory Gilmore in my head, "I told him I liked his Allende."

The stories in it are great, magical, and extremely...interesting. These were much easier for me to follow than some of the other magical realism anthologies I read this semester, but they weren't always enough to keep me from putting it down every few pages.

Αποτελεί τη συνέχεια κατά κάποιο τρόπο του βιβλίου Εύα Λούνα. Η Εύα, στο μοτίβο της Σεχραζάτ από τις Χίλιες και Μία Νύχτες, διηγείται στον σύντροφό της τις ιστορίες που πλάθει εκείνη τη στιγμή με το μυαλό της. Ιστορίες σύντομες αλλά εξαιρετικά διασκεδαστικές που χαρακτηρίζονται κυρίως από μαγικό ρεαλισμό και πραγματεύονται ποικίλα θέματα και σύγχρονα γεγονότα της εποχής της Allende, σατιρίζουν τα πολιτικά τεκταινόμενα, διεισδύουν στον ανθρώπινο ψυχισμό και ζωγραφίζουν νε ανάγλυφο τρόπο τη νοοτροπία των ανθρώπων της εξωτικής Νότιας Αμερικής.

• чилійська Шахерезада

• Ісабель Альєнде має слабкість до героїнь, свідомих своєї смерті

• неспокійні долі спокійних людей

• і манго. багато манго.

آلنده واقعا قصه‌گوی خوبیه، چه تو رمان و چه داستان کوتاه. باید چند تا از داستان‌هاش رو یاد بگیرم تا در آینده برای نوه‌هام تعریف کنم (البته با تلطیف کردن تلخی‌هاش) چون خوندنش حس زمانی که مادربزرگم برام قصه‌ی «کیکک پاشکسته، به آفتاب نشسته، اشوندراز مرده!» رو می‌گفت، زنده کرد.

Cada un d'aquests contes és una joia, escrita amb delicadesa penetrant, transmetent la bellesa més crua i a vegades despietada, però igualment bella.

Uns m'han deixat amb la pell de gallina, altres m'han commogut profundament. M'hagin agradat més o menys, en tots ells he apreciat la riquesa d'una prosa en què he entrevist deixos de Garcia Márquez.

Ha estat una lectura bonica i intensa, i he descobert un format i una autora que m'han sorprès gratament.

"Оповідки Еви Луни" - це якісь форменні теплі історії про життєві страхіття. Покинуті діти, забуті старі, ґвалтовані жінки, чоловіки-аб'юзери. Підступні політики, шахраї, проститутки, бандити, солдати. Бідність, катастрофи, громадянські війни, революції. Знищені цивілізації і розтоптані уклади. І все це дбайливо зібрано до купи, припасоване одне до одного, просякнуто пахощами шоколаду, ванілі, орхідей, пороху (в обох базових значеннях), крові, віри і любові.

"Оповідки Еви Луни" - це концентрат латиноамериканської літератури двадцятого століття. От що уявляєш, коли тобі кажуть "Латиноамериканська література!" - оте там все і є (хіба що рівень магії нижчий за середній). Звичні для жанру/епохи/місцевості герої, впізнавані сюжети, стандартні поворот��, кліфхенгери і неочікувані розв'язки, знайомі відчуття, емоції і навіть способи їх висловлювання... Якщо читати оповідки по одній-дві та вроздріб - воно, може, не так відчутно. Та коли з цікавості ковтнути махом - можна й захлинутися чужим болем. Дуже поетично висловленим, загорненим у фірмовий папір із усіма лейблами "Натур продукт" і непідробленим сертифікатом якості на додачу. Але все ж таки болем, і все ж таки фірмовим.

"Оповідки Еви Луни" - це майже ідеальне поєднання змісту та форми. Дзвінке, лунке і передбачуване. А помилку із читанням "нав��ростець" я більше не повторю. Для того в Альєнде є романи, а в розмазаному великим текстом вигляді всі ті спецефекти сприймаються легше.