Even if you do not fall in this category you will benefit a lot
I'm glad I read it :-) and I think it is a must read for all women

«Women Who Love Too Much»
Book by Robin Norwood
⠀
«Жінки, які кохають до нестями»
Робін Норвуд
⠀
Біль в грудях.
Метелики в животі.
Запаморочення.
Бажання доторків і близькості.
Шалені очікування.
⠀
Відчували?
⠀
Кохання чи хвороба?
⠀
Знайти себе в цій книзі страшно, але корисно.
⠀
Цитати:
⠀
«У ролі психотерапевта я свідомо намагаюся зрозуміти ставлення до життя мого нового клієнта за мізерними сигналами, але подібний процес (набагато менш свідомий) виникає також, коли зустрічаються двоє людей. Кожен намагається відповісти на певні питання про іншого, виходячи з тієї інформації, яка автоматично передається під час перших моментів зустрічі. Мовчазні запитання, що виникають у таких ситуаціях, звичайно є дуже простими:
«Чи маємо ми щось спільне?», «Чи отримаю я якусь користь від дружби з тобою?», «З тобою весело?».
Але часто постають інші питання, залежно від того, якими є ці двоє людей і чого вони прагнуть у житті. Кожна жінка, яка кохає до нестями, за раціональними, очевидними та практичними запитаннями приховує більш важливе, глибинне запитання, на яке вона щосили прагне знайти відповідь.
«Я тобі потрібна?» - потай питає жінка, яка кохає до нестями.
«Чи дбатимеш про мене й вирішуватимеш усі мої проблеми?» - мовчазно питає чоловік, який збирається зробити її своєю партнеркою.»
⠀
Анотація:
⠀
«Ви ладні бігти за коханим ген за обрій, навіть якщо партнеру це не потрібно? Вибачаєте чоловіку геть неприйнятні речі? Відчуваєте психологічний тиск, проте не можете відмовитися від стосунків? Ви кохаєте до нестями, і настав час це припинити! На жаль, кохання до нестями — це не романтика, хоч би як його не популяризували ЗМІ, маскультура ба навіть твори світової літератури. Це небезпечна хвороба, і що швидше ви почнете одужувати, то скоріше пізнаєте справжнє жіноче щастя. Ця книжка допоможе жінкам, які потерпають від кохання, докорінно змінити себе і своє життя. Скажіть НІ психологічній і фізичній залежності, бо ви гідні найкращого! Запам’ятайте: ви не можете змінити інших, проте можете змінитися самі.»
⠀
#примхливачитака

My soul

I hated the book, threw it in a corner, picked it up again and weeped until the end....

Mulheres que amam de mais é um livro que nos faz reflectir bastante sobre relações podendo ainda tornar-se emocionalmente pesado.

Ao longo do livro encontramos vários testemunhos sobre casos de mulheres que amam de mais, normalmente mulheres com fortes problemas que tiveram inicio na sua infância colmatando em fortes défices emocionais que, de alguma forma, elas desejam preencher através do "amor".

Contudo, todas elas parecem ter uma forte atracção, não por homens que de facto as amem, mas sim por homens problemáticos pelos quais se "apaixonam" controlam ou ficam obcecadas. E, apesar de verem os problemas deles (ex: álcool ou infidelidade) o «posso salvá-lo» torna-se mais forte arrastando-as para relações destrutivas e que apenas lhes causam mais dor e sofrimento.

No livro é ainda relatado um caso de recuperação, uma batalha difícil para muitas mulheres mas não inatingível.

Robin Norwood deixa ainda vários e valorosos conselhos para todas as mulheres que amam de mais.

"Se um indivíduo é capaz de amar de um modo produtivo, também se ama a si próprio; se apenas é capaz de amar os outros, não é capaz de amar de todo." - Erich Fromm, A Arte de Amar.

Оцінка 4,5

Я би порадила прочитати цю книгу кожній жінці/ дівчині, не залежно від того, у токсичних чи здорових стосунках вона перебувають.

Книга належить до self-help літератури з психології, написана доступно і легко. Перевагою книги є те, що авторка долучала багато живих діалогів з пацієнтами, коментуючи їхні ситуації та вчинки із точки зору психолога. Особисто мені такий стиль викладу допоміг краще побачити ситуацію, побудувати паралелі з реальним життям та зрозуміт�� проблеми із середини.

Жінки, які кохають до нестями - це жінки, які перебувають у токсичних, деструктивних стосунках, не розуміють себе і своїх партнерів, живуть у своїй вигаданій реальності. Такі жінки, як правило, походять із дисфункційних, проблемних родин; вони мали важке дитинство, позбавлене емоційних зв’язків; часто у родинах таких жінок була присутньою проблема алкоголізму.

Для мене книга була доволі цікавою та змістовою. Єдине, що викликало у мене сумнів, було те, що здебільшого авторка пояснює причини виникнення такого кохання до нестями у жінок з саме алкоголізмом у родині (батьки-алкоголіки) і вся книга просякнута цим поясненням та метафорою (залежність від алкоголю = залежність від чоловіка). Я не є психологом і мені цікаво, чи є інші причини, які мотивують жінок на таку деструктивну поведінку у стосунках з чоловіками. Я зустрічала дівчат у житті, які походили з благополучних родин, не підпадали під профіль, який описує авторка, і все ж кохали до нестями..


««Трапляється так, — продовжую я, — що наша сексуальність стимулюється найсильніше, коли ми одержимі чоловіком.
Усі ці надмірні почуття — нетерпляче очікування зустрічі, жах
перед розлученням, сильне нервове збудження — саме вони
є складовими того, що ми раніше називали „коханням". Насправді ж усе це ніяк не стосується кохання. Але всі пісні про любов намагаються переконати нас у протилежному. Усі ці „кохана, я жити без тебе не можу". Ніхто не складає пісень про те, як просто й зручно жити у здорових любовних стосунках.
Усі пишуть про страждання, страх, втрату й душевний біль. Ми називаємо це коханням і не знаємо, що робити, потрапляючи у взаємини, які відрізняються від цього божевілля. Ми починаємо розслаблятися, але потім нас лякає думка про те, що це не може бути коханням, бо ми не відчуваємо звичного стану божевільної залежності».

5/5 ⭐

“Desde las canciones populares hasta la ópera, desde la literatura clásica hasta los romances arlequinescos, desde las telenovelas diarias hasta los filmes y obras de teatro aclamadas por la crítica, estamos rodeados por innumerables ejemplos de relaciones inmaduras e insatisfactorias que se ven glorificadas y ensalzadas. Una y otra vez esos modelos culturales nos inculcan que la profundidad del amor se puede medir por el dolor que causa y que aquellos que sufren de verdad, aman de verdad.”

❤️☂️Robin Norwood plantea en éste libro que amar demasiado es una enfermedad: “cualquier desviación de la salud con un conjunto específico y progresivo de síntomas identificables en sus víctimas, que pueden reaccionar a formas específicas de tratamiento.” Y sigue: “Esta definición no exige la presencia de un virus o un microbio ni de otro agente físico causante en especial; sólo que la víctima de la enfermedad desmejora en una forma reconocible y previsible, exclusiva de esa enfermedad, y que la recuperación puede ser posible después de la aplicación de ciertas intervenciones apropiadas.”
❤️☂️Amar demasiado es una enfermedad progresiva cuyas pacientes enfermas que narran sus testimonios aquí, van camino a la muerte. “Quizá la muerte llegue por una alteración relacionada con el estrés, como, por ejemplo, una insuficiencia cardíaca o un ataque de apoplejía, o algún otro problema físico causado o exacerbado por el estrés. O bien ella puede morir por la violencia que ha llegado a formar una parte tan grande de su vida, o quizás en un accidente que no habría ocurrido de no haber estado distraída por su obsesión. Puede morir muy rápidamente o pasar muchos años en un deterioro progresivo. Sea cual fuere la causa aparente de la muerte, quiero reiterar que amar demasiado puede matar.”

❤️☂️En agradecimientos, la autora cuenta que éste libro fue escrito a mano y tenía una mecanógrafa con una capacidad casi psíquica para descifrar resmas enteras del material que escribía Robin. Aclarar que se publicó originariamente en 1985 y…han pasado más de treinta años y contiene DEMASIADA VERDAD. Para sus años que tiene publicado, DURO, que a nivel personal me hizo remover cosas, conductas que la sociedad tiene normalizada, patrones que se deben romper porque vienen desde la infancia.
Desde el prólogo te atrapa y ni hablar lo directa que es al Prólogo de la nueva edición. Pero lo que más me impactó es que Norwood fue una mujer que se atrevió a explicar comportamientos que hoy llevan por nombre “relación tóxica”, “dependencia emocional”.
❤️☂️Los testimonios, algunos son escalofriantes, sobre todo de aquellas mujeres que usan el sexo para “amar más. Lo triste es que hoy está normalizado: Buen sexo en mala relaciones. Otros, me daban ganas de sopapear a la víctima, pero claro, son personas enfermas y sus conductas tienen una razón de ser. Es la terapia la que luego las ayudará.
El capítulo tres me pareció FUERTÍSIMO: Cuando la hija mujer (generalmente la mayor) llega a ocupar el lugar de la madre y que puede desencadenar escenas incestuosas…Y así otros, como el titulado “La Bella y la Bestia”. Es que las revistas, la televisión a lo largo de los años nos han inculcado ciertas acciones que vemos como normales y no es así.
❤️☂️El lector que diga que ésto es un libro de autoayuda/basura, se equivoca, ya que más allá del título (que puede tirar hacia atrás a más de uno) esta es una investigación seria y coherente con muchos casos clínicos. Arroja verdades que duelen porque una mujer que ama demasiado siempre vive más en su mente que en su realidad. Vive imaginando un imaginario perfecto, una pareja perfecta con ésa persona creyendo que dicho sujeto va a cambiar por el amor que ella le da. Y no.
❤️☂️Éste libro muestra con ejemplos reales de pacientes, los diferentes problemas por los que pasamos los seres humanos cuando estamos en búsqueda del amor, que puede ayudar a abrir los ojos de una manera que por momentos fue una bofetada de amor propio en lo personal. ¿Por qué? Porque relaciona el alcoholismo con la adicción de algunas mujeres hacia los hombres.
❤️☂️ Cito: “Adicción» es una palabra que asusta. Evoca imágenes de consumidores de heroína que se clavan agujas en los brazos y llevan una vida obviamente autodestructiva. No nos agrada la palabra y no deseamos aplicar el concepto a nuestra forma de relacionarnos con los hombres. Pero muchas, muchas de nosotras hemos sido «adictas a los hombres» y, al igual que cualquier otro adicto, necesitamos admitir la seriedad del problema antes de poder empezar a curarnos.”
❤️☂️Alcohólicos Anónimos “es una comunidad de parientes y amigos de alcohólicos que se reúnen para ayudarse entre sí y a sí mismos a recuperarse de su obsesión por el alcohólico que hay en sus vidas. Las reuniones de hijos adultos son para hijos de alcohólicos que desean recuperarse de los efectos de haber vivido con el alcoholismo cuando niños. Esos efectos incluyen la mayoría de las características de amar demasiado.”
❤️☂️La autora confiesa que “La primera vez que reconocí este fenómeno de «amar demasiado» como un síndrome de ideas, sentimientos y conductas fue después de varios años de asesorar a alcohólicos y drogadictos. Luego de llevar a cabo cientos de entrevistas con adictos y sus familias, hice un descubrimiento sorprendente. A veces, los pacientes a quienes entrevistaba se habían criado en familias con problemas, y a veces, no; pero sus parejas casi siempre provenían de familias con problemas severos, en las cuales habían experimentado tensiones y sufrimientos mayores que los comunes. Al luchar por salir adelante con sus compañeros adictos, estas mujeres (que en el área del tratamiento para el alcoholismo se conocen como «co-alcohólicas») inconscientemente recreaban y revivían aspectos significativos de su niñez.”
¿Les parece que sea una mera “lectura de autoayuda barata”? NO. 336 páginas llenisimas de información.

(Soy lectora de novela romántica PEERO en ella es la protagonista femenina que necesita del hombre macho alfa que la proteja. Éste libro NO VA DE ESO. Es al revés. Pero TENGO MUY EN CLARO QUE EL AMOR DE LA NOVELA ROMÁNTICA NO EXISTE EN LA VIDA REAL, ya que la mente del protagonista macho alfa es “femenina” porque lo creó la autora, una mujer)
❤️☂️Todas las mujeres y hombres deberían leerlo.

Ammetto di essere in crisi riguardo la valutazione di questo libro. È difficile in questo momento separare il lato soggettivo (quanto mi sono sentita compresa e chiamata a riflettere) da quello oggettivo (scrittura, piuttosto che altri aspetti poi tecnici).

Ma sicuramente posso dirvi che ritengo sia un libro che noi donne dovremmo leggere almeno una volta nella vita.

I am not a fan of self-help books generally speaking, so when a friend who'd been in a situation similar to mine suggested I read this book, I blew it off for almost a year. I was pretty sure I'd be too busy rolling my eyes at it to actually absorb anything written on the page. As it turns out, this book spurred me to take a long look at myself and the choices I'd made- both healthy and un- and to ask myself a lot of questions I hadn't thought to ask myself in a very long time, if ever.

This is an amazing book that helped me get through a huge break up, and to look at how I had dealt with intimate relationships over the years. I also got the opportunity to dig into the deep emotional avenues of my soul, and look at my father issues face to face. I highly recommend it to any woman who has noticed unhealthy relationship patterns in their life. This books helps you to see "why," rather than blame yourself.

Plenty of good advice for those seeking it.

Слаще всех конфет, халвы и брауни — подспудное и мерзкое желание страдать. Да, да, не надо мне вашей любви. И уважать меня не надо, кормите меня, пожалуйста, нечуткостью, слепотой и злостью. На это всё у меня хоть наработаны ферменты. А любовь, что любовь? Такую дичь я не переварю.

Словом, да, всем читать и по пунктикам, как зайчики, выполнять предписания.