4.5

lecture abandonnée, pas accroché du tout. Rip le coffret magnifique que j'ai :(

fascinating character study, the classic good vs evil story, and for hardcore stephen king fans, some wonderful references to other books and characters. It does get a bit long at points, but it is so worth the time to read it. I first read it in my early 20's and have read it several times since....and I have taken something new and different from it every time

Можна назвати цю книгу роман-катастрофа та віднести до жанру наукової фантастики. Внаслідок поширення з секретної лабораторії могутнього вірусу загинуло більше 90 відсотків населення США. Автор описує різних людей, які вижили і намагаються кудись дістатися, об'єднуються у певні групи. Вижили різні люди: від злочинців до столітньої афроамериканки. Читається трохи важко, бо багато персонажів і розповідь про них постійно чергується. Усім, хто вижив, сниться якась чорна людина... Загалом цікаво. Моя суб'єктивна думка: автор, мабуть свідомо, дуже розтягує розповідь...

3,5/5

Було трохи нудно, бо, на мій погляд, затягнуто. Але точно в дусі Кінга

4.75

Перша частина, загалом, сподобалася. Дуже багато персонажів, дуже важко їх усіх було ввести в канву історії, а ще важче було зʼєднати між ними нитки. Особливо цікаво читати про це у постковідну епоху, все таки ми обійшлися просто переляком.

I thought this book was okay in the end but throughout I became bored with it several times and struggled to keep reading it.

Смъртоносен вирус. Общество под заплаха. Няма власт. Няма ток! И тъкмо когато човечеството е изправено пред огромно изпитание, Злото надига глава.
Сега кажете, че Краля не е пророк...

Я завжди вірю в існування того світу, про який пише Стівен Кінг, і завжди в його романах та короткій прозі є те, що мене підкорює.

Цього разу мене підкорила атмосфера спекотної Америки, якою шириться смертоносний ві��ус, що зміг вирватися з під, здавалося б, надійної охорони.

Одного дня в колонку автозаправної станції в Арнетті врізається "шевроле", який приніс за собою небезпечну хворобу. Після цього світом починає ширитися не тільки вірус, який назвали Капітаном Трипсом, а ще й брехня влади про реальний стан речей. Перекриття деяких міст, а згодом і штатів озброєними військовими не дало ніяких результатів - Капітан Трипс прямував від однієї домівки до іншої, не жаліючи майже нікого та відбираючи життя у довільному порядку.

Але деякі люди змогли пережити його і не заразитися. Декому не пощастило, і вони помирали від інших речей та обставин на самоті. Але більшість з тих, хто зміг вижити, почали бачити однакові сни.

Деякі сцени з роману я не забуду ще довго. А той вир емоцій, що я відчувала, досі не дає мені достатньо точно описати словами, чому "Протистояння" вартує прочитання.

У романах Кінга персонажі завжди комплексні, навіть ті, яким приділено не так багато часу. Вони цікаві, неоднозначні. Єдині речі, які залишаються однозначними в текстах Кінга - це поняття добра і зла. І хоч би якими різними не були люди, які прямували в "Протистоянні" на бік зла, чи на бік добра, Матінка Ебігейл (добро) та Чорний чоловік (зло) були чимось на кшталт протилежних полюсів та конкретним уособленням цієї протилежності. Важливість обирати між добром і злом на руїнах колишнього світу сама по собі визначає присутність релігійного контексту у цьому Протистоянні. Єдиною важливою різницею між полюсами стає те, що зло не витримує сумніву у власній непохитності. Кінг подарував надію і своїм героям, і мені як читачці. Я вдячна йому за це.

C'est simple, je me suis surprise à flipper quand les gens éternuaient dans le métro.