...
Show More
“Перси”, “Благальниці”, “Семеро проти Фів”, “Прометей закутий”, “Агамемнон”, “Жертва біля гробу”, “Евменіди”
Сім трагедій великого давньогрецького класика увійшли в книжку, котру я щойно прочитав. Таке високе письменство потребує відповідного формату і перекладачів і нам, українцям з цим дуже пощастило.
Перш за все звертає на себе естетична чорна обкладинка з золотими тисненнями і червоними візерунками. Пурпур, темрява і золото – одвічні декорації, котрі стрічаємо в цих пронизливих історіях. Це і божественний багрянець по котрому богохульно ступає володар мужів Агамемнон, і краплини крові, що скрапують з двосічного лабриса Клітемнестри і матеревбивчого гладіуса Ореста, це знаменита гомерівська пітьма, що окриває очі одного за одним вічно приречених героїв цих трагедій де немає переможця і всім судилось відійти до недовідомого Аїду з чиїх палат ще жоден мандрівець не повернувсь назад.
Наївний скаже – за “Іліадою” і “Одіссеєю” йде “Енеїда”, досвідчений знає, що між ними міститься ще одна не менш пронизлива історія – “Орестея”. Греки оспівують батьковбивство і водночас вважають його одним з найбільших гріхів. Тільки подумайте – всі роди богів змінювались саме завдяки батьковбивству, сам Прометей говорить, що вже бачив падіння двох тиранів (Уран і Кронос), побачить і кончину третього. Поряд з Орестом стоїть і велемудрий Едіп – спершу увіковіченений трагіками, а потім Фройдом. І якими б фарбами не був описаний злочин, грек, а поряд з ним і читач упивається батьковбивством. Психоаналіз бачить тут усвідомлення перевершення нового віку над старим, але можливо тут просто має місце стан того спостерігача, котрий бачить корабель в бурунному морі зі свого високого кам’янистого прихистку слонової кости.
Інша цікава особливість трагедії це хор. Хор виступає в ролі коментатора і своєрідного авторського описувача, але й хор в Есхіла не однорідний. Він може грати роль головного героя – Данаїди Благальниці, або головного супротивника – Хор Еріній в “Евменідах”. Це ще раз доводить, що для геніального автора, будь-які рамки це спосіб створення шедевру.
І як замовчати про визначний переклад цих вічних творінь? Добре знаний за “Іліадою” та “Одіссеєю” Борис Тен блискуче переклав “Прометея Закутого”, а всі решту шість трагедій переклав Андрій Содомора. Годі й казати, що читати було велетенським задоволенням. Моїми улюбленими трагедіями є “Семеро проти Фів” (остання частина трилогії про Едіпа), “Прометей закутий” і “Агамемнон”.
На фотографії ви можете побачити мої найближчі книжкові плани. Вже перечитую Гесіода, бо його було б навіть логічніше перечитати перед Гомером. Загалом думаю скласти покроковий список для читання українських перекладів класики. Починатиметься він напевне з Гесіода, Гомера, Архілоха і трагіків, а далі треба окинути оком бібліотеку і продовжити його.
Сім трагедій великого давньогрецького класика увійшли в книжку, котру я щойно прочитав. Таке високе письменство потребує відповідного формату і перекладачів і нам, українцям з цим дуже пощастило.
Перш за все звертає на себе естетична чорна обкладинка з золотими тисненнями і червоними візерунками. Пурпур, темрява і золото – одвічні декорації, котрі стрічаємо в цих пронизливих історіях. Це і божественний багрянець по котрому богохульно ступає володар мужів Агамемнон, і краплини крові, що скрапують з двосічного лабриса Клітемнестри і матеревбивчого гладіуса Ореста, це знаменита гомерівська пітьма, що окриває очі одного за одним вічно приречених героїв цих трагедій де немає переможця і всім судилось відійти до недовідомого Аїду з чиїх палат ще жоден мандрівець не повернувсь назад.
Наївний скаже – за “Іліадою” і “Одіссеєю” йде “Енеїда”, досвідчений знає, що між ними міститься ще одна не менш пронизлива історія – “Орестея”. Греки оспівують батьковбивство і водночас вважають його одним з найбільших гріхів. Тільки подумайте – всі роди богів змінювались саме завдяки батьковбивству, сам Прометей говорить, що вже бачив падіння двох тиранів (Уран і Кронос), побачить і кончину третього. Поряд з Орестом стоїть і велемудрий Едіп – спершу увіковіченений трагіками, а потім Фройдом. І якими б фарбами не був описаний злочин, грек, а поряд з ним і читач упивається батьковбивством. Психоаналіз бачить тут усвідомлення перевершення нового віку над старим, але можливо тут просто має місце стан того спостерігача, котрий бачить корабель в бурунному морі зі свого високого кам’янистого прихистку слонової кости.
Інша цікава особливість трагедії це хор. Хор виступає в ролі коментатора і своєрідного авторського описувача, але й хор в Есхіла не однорідний. Він може грати роль головного героя – Данаїди Благальниці, або головного супротивника – Хор Еріній в “Евменідах”. Це ще раз доводить, що для геніального автора, будь-які рамки це спосіб створення шедевру.
І як замовчати про визначний переклад цих вічних творінь? Добре знаний за “Іліадою” та “Одіссеєю” Борис Тен блискуче переклав “Прометея Закутого”, а всі решту шість трагедій переклав Андрій Содомора. Годі й казати, що читати було велетенським задоволенням. Моїми улюбленими трагедіями є “Семеро проти Фів” (остання частина трилогії про Едіпа), “Прометей закутий” і “Агамемнон”.
На фотографії ви можете побачити мої найближчі книжкові плани. Вже перечитую Гесіода, бо його було б навіть логічніше перечитати перед Гомером. Загалом думаю скласти покроковий список для читання українських перекладів класики. Починатиметься він напевне з Гесіода, Гомера, Архілоха і трагіків, а далі треба окинути оком бібліотеку і продовжити його.