n  Aquí abajo no flota nadie; todos se pudren sobre el asfalto.n

Puede que el mejor principio que ha escrito King hasta la fecha. Brutal, repleto de enfoques diferentes, ritmo que te dejaba pegado a la silla y, lo importante, unos personajes complejos con historias para enmarcar (con una degeneración progresiva de sus mentes al mismo ritmo que el olor a muerto va poblando el país), siendo la del músico cocainómano la más destacable, y, como personaje, Harold, ese adolescente desagradable que parece tener la respuesta a todo. Además, hay muchos personajes, y todos son muy peculiares aunque solo aparezcan en unas pocas páginas, que son como tributos a películas, etc. (el propio King lo "dice" durante el texto), lo cual dio mucha vida a la segunda parte de este tomo.

King elocuente y envolvente a más no poder. No se hizo para nada pesado aunque fue decayendo un poco (el principio es demasiado bueno) por, a mi entender, el exceso de paja, como siempre.

¿El final? ¿Agridulce? Hay un salto temporal. Unos personajes se han reunido demasiado rápido desaprovechando el potencial brutal de un sordomudo y un "subnormal" juntos. Otros hace como 400 páginas que no aparecen y eso que se habían salvado de milagro (King sabe como enganchar después de dejar agonizando y en toda la desesperación a un personaje; pero bueno, aún queda otro tomo con cientos de páginas...). ¿Y la introducción de algo maligno de carácter sobrenatural, la abuela con la guitarra? ¿A dónde va todo esto? Es curioso y deja gran intriga porque puede significar el fracaso total o el éxito de las próximas 1200 páginas. Por otra parte, las últimas páginas son BRUTALES PSICOLÓGICAMENTE explicando una teoría pseudocientífica que devuelve toda la atención y es un punto y final muy adecuado para continuar leyendo.

Наше золото, наш скарб, наш свєточ очєй, наші стратеги, наші хранителі філософського каменя, наш апологет логіки та дедукції, тобто наше дороге видавництво КСД вирішило в котрий раз зробити нам приємний сюрприз - розділило одну книгу на дві частини, мотивуючи це тим, що книга, мовляв, велика. Тобто, Під куполом чи Воно - це не великі, а Протистояння - це велике. Не переплутайте!

Що ж, напишу я тоді рецензію у двох частинах, бо в цьому є певний сенс, просто повірте на слово.

Також, закликаю вас утриматись від прочитання мого твору-переказу, якщо ви боїтеся спойлерів, або ви дуже вразлива, ніжна людина.

Що ж.

Том перший.

Я одразу був зачарований цією книгою. Пост-ковідний час (2021 рік) додав +200 до атмосфери цієї історії - було моторошно-реалістично читати про те, як супергрип-мутант виривається з лабораторії, люди інфікують один одного, вірус розповсюджується спочатку по місту, потім по штату, країні, а згодом і по всьому світу. Хоча, про це ми дізнаємося лише опосередковано і не одразу, бо Стівен Кінг як завжди дозовано розказує нам історію очима пересічних людей, яким... вдалося вижити. (розказує очима? wtf?)

У першій частині під назвою "Капітан Трипс" ми бачимо світ, який гине у нас на очах. 99.4% людей помирає від хвороби, а частина стійких до штаму - помирає від наслідків вимирання більшості людей на землі - від необережності, анархії, насилля або навіть суїциду. Це зображено автором дійсно жахливо і дуже реалістично, майже геніально! Зазвичай ми звикли до пост-апокаліпсису, де уціліли люди гуртуються, одразу ж утворюють нові поселення і новий устрій. Але, гуртування - це складний процес, який починається з помилок окремо взятих людей. Кінг саме це нам і демонструє - перші хвилини життя на уламках старого світу.

Поступово, в другій частині "На кордоні" серед виживших відокремлюється декілька постатей, які стають головними і другорядними персонажами (а їх тут буде багааацько). Серед них мені більше всього запам'яталися:

• Френні - вагітна студентка (Кінг знову підтверджує своє звання "Короля Жахів", коли розповідає про те, що її вагітність - це результат помилково прописаних їй оральних контрацептивів - винятково моторошна ситуація)
• Гарольд - прищавий закомплексований підліток, який мене лякав постійно своїми неадекватними діями (автор вміє прописувати таких персонажів)
• Стюарт Редман - більш-менш адекватний чоловік, який ніби завжди чекав часу, коли можна проявити себе і дочекався (але, як на мене, він трохи душний)
• Нік - мабуть, найцікавіший персонаж, "родзинкою" якого є те, що він глухонімий.
• Чувак-сміттєбак - той чувак, що: "мені нравиться як воно горить, всі бігають, суєтяться..."
• та інші, більш-менш цікаві персони, які я вже насправді погано пам'ятаю.

Поступово вони гуртуються в три основні команди, в залежності від географічного розташування на території США. Всіх їх об'єднують спільні містичні сни, в яких всі вони бачать стару бабусю на ім'я Ебіґейл і судячи з усього, вона живе десь у штаті Небраска. Йдучи за своїми снами вони дійсно знаходять цю бабусю, яка володіє "сяйвом" - паранормальними здібностями. Вона стає їх духовним лідером, символом відродження людства. Вони з бабусею вирушають у штат Колорадо, де об'єднуються з іншими вцілілими людьми, яким приходила уві сні Ебіґейл. Починається відродження старого світу...

А тим часом на дикому заході "Чорний чоловік" на ім'я Рендал Флеґґ об'єднує навкруги себе покидьків, мєсний кріміналітєт, люмпенів і інших цікавих людей. Флеґґ - це втілення зла, яке будує диктатуру, фашизм і "Новий Світовий Порядок".

Все це дуже інтригує, затягує. Книжка десь на цьому місці закінчується і я, звісно, біжу читати наступну частину. Враження о ній - n  тутn.

Підсумовуючи, це однозначно 9/10, або 4.5 зірки (округляємо до 5).

Probably one of the best books of the King with awesome post-apocalyptic world. Looking forward to read second part.

It’s a shame King’s publishers decided to cut from this masterpiece in its original print run and it’s a blessing King decided to republish it in full. After indulging in the first volume all I can say is - there are a few books I’ve read that study the human condition and the human mind in a visceral and impactful way, but The Stand is a whole different kind of beast. It fuses you to a world so grim, yet it shows you the glimmers of hope and primes you for what is to come. The writing is so palpable that I often found myself in a semi-existential crisis, while reading … Easy top shelf Stephen King.

Моторошно і цікаво. Кінг не любить американських політиків і військових. Як завжди, в центрі самі люди, які виживають і вчаться обєєднуватися після катастрофи.
Це як постор Потопу в сучасних умовах. У біблії не сказано, як себе почували Ной і його сім`я, коли зійшли води, думаю, вони не тільки раділи, що вижили.

Читання цієї книги після ковідних часів дає змогу підтвердити написане в книзі.

Вам точно хоч раз спадало на думку "Якби я залишився останньою людиною на землі?" В моїх міркуваннях був будинок з міні господарством, садом, дровами. А ось про лікарів, механіків і т.д я чомусь забула) особливо лікарів. Хворіти за таких обставин я чомусь не збиралась)

Тепер до книги. Мало того, що супергрип здолав не все населення, так їх ще тягне в одне місце. Доля, Бог. Називайте як хочете. Але альтернатива гірше. Бо чоловік в чорному приходить кожної ночі уві сні. І він все ближче і ближче.

[Review in English followed by review in French]
[Critique en anglais suivie de critique en français]

The Stand is one of Stephen King's most famous work. I wanted to read it for a long time, but I was worry because I heard quite a few negative comments on it, saying it was too long and that nothing much happened in it. Besides my copy is an expended edition adding several passages that were cut in the first publication of the novel, so it makes this huge book even thicker.
But oh well, I really like S. King, and I also like thick books, so I went for it. And oh my good it was so good!
So yes indeed nothing much happen per say (if the near-extinction of the human species can be qualified as "nothing much") but I wasn't bored for a second.
In this first volume we follow a bunch of characters who survived the disaster. They're all very well developed, to the point that we almost feel like we know them for real. The author made an outstanding job of depiction, and that's what makes all the strength of this book. It's incredible how deep, how human, how well differentiated from one another those characters are. We get attached to them, more or less, we suffer for them and the terrible ordeal they have to go through, we can really identify with them and understand their feelings. I always thought that writing an interesting story wasn't the hardest thing to do, because bringing characters to life seems even more complicated. In this novel King manage to do both, swimmingly. I guess this book isn't one of his most popular work without reasons. Now I'm looking forward to read the second volume, which I will do very shortly.

Le Fléau est un des classiques de Stephen King que je voulais lire depuis longtemps, mais j'étais inquiète car j'avais entendu pas mal de critiques négatives comme quoi c'était trop long et qu'il ne se passait pas grand chose. En plus ma version est une réédition augmentée de passages qui avaient été coupés lors de sa première publication, donc ça rallonge le pavé encore plus.
Mais bon, j'aime beaucoup S. King, et j'aime aussi beaucoup les gros livres, donc je me suis lancée. Et mon dieu qu'est-ce que c'est bien !
Alors oui effectivement il ne se passe pas grand chose à proprement parler (si la quasi extinction de l'espèce humaine peut être qualifiée de "pas grand chose") mais je ne me suis pas ennuyée une seule seconde.
Dans ce premier volume on suit une flopée de personnages qui ont survécu à la catastrophe. Ils sont tous très bien développés, au point qu'on a presque l'impression de les connaître pour de vrai. L'auteur a fait un excellent travail de description, et c'est ça qui fait toute la force de ce livre. C'est incroyable à quel point ses personnages sont profonds, si humains et très bien différenciés les uns des autres. On s'attache à chacun d'eux, plus ou moins, on souffre pour eux et les terribles épreuves qu'ils doivent traverser, on arrive vraiment à se mettre à leur place et à comprendre leurs sentiments. J'ai toujours pensé qu'écrire une histoire intéressante n'étais pas le plus dur, mais bien de faire vivres des personnages. Ici King arrive à faire les deux, à merveille. Ce roman n'est pas un de ses plus connu pour rien. Je vais de ce pas me jeter sur le tome 2.

Чудова зав'язка, залишився другий том.

Da algo de yuyu por la situación actual pero lo he disfrutado muchísimo. Es algo denso por los detalles pero al estilo de King. En cuanto pueda empezaré la segunda parte.

well, finally!!!!! i felt the end was soooooooooo dragged out it was nauseating, plus the fact that i dont really care about any of these people (except nick) which i dont know if is good or not.. i also am not a fan of this paranormal religious narrative going on, God this and God that.. so boring... so bland. this is my first King book and i find myself disappointed not just because i had huge expectations but also because the premise was actually so good until it took this bad turn.

Від смертоносного вірусу загинуло 99,6% населення планети, а ті, хто вижив – тіні серед трупів, які намагаються «стати на ноги» і відновити життя.

І, звичайно, в цьому постапокаліпсисі кристалізуються дві базові концепції – добро і зло. Тепер залишки людей оберуть свою сторону у фінальному протистоянні.

Так би я коротко описав, про що вся історія, а в першій книзі Кінг розставляє головні фігури на шахівниці, знайомить нас з кожним героєм (за кількістю яких спочатку важко встигати, але потім швидко звикаєш) і до жаху майстерно описує смерть людства від вірусу і занепад світу.

Написано дуже атмосферно, а ковідні флешбеки підсилювали враження. До речі, за вайбом Протистояння нагадує серіал «Ходячі мерці», але без зомбі – вцілілі формуються в групки, обирають лідерів і, що найцікаіше, обирають відмінні від колишнього життя ролі та стають новими людьми.

Ось цей момент скидання світу до базових налаштувань і можливість стати іншим мене захопила. В чомусь навіть перегукується з російсько-українською війною – повернення до базових цінностей та розділення за принципом «добрий»-«злий».

Дуже сподобалось, треба швидше братись за другий том)

3,5⭐️